| Головна » Файли » Мої файли |
| [ Викачати з сервера (7.65 Mb) ] | 24.11.2013, 12:47 |
«Я бачив Схід у мініатюрі» Адам Міцкевич Мета уроку: вивчати творчість Адама Міцкевича, розвивати вміння аналізувати ліричні твори, знаходити риси романтизму в поезіях Адама Міцкевича, виховувати почуття патріотизму. Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами уявної подорожі, аналіз поетичних творів. Міжпредметні зв’язки: художня культура, історія, географія. Обладнання: карта Криму, репродукції портретів поета різних авторів, портрета Маріани Верещак, картини Яна Матейка "Хмельницький і Тугай-Бей під Львовом”, фото видів Криму. Випереджальне завдання учню: підготувати коротке повідомлення про Бахчисарайський фонтан. Хід уроку І. Актуалізація опірних знань. Перевірка домашнього завдання. Вступне слово вчителя. Налаштування на роботу. Перевірка знань біографічних відомостей поета. Літературний диктант. Перевірка диктанта з уточненнями. Чи міг Міцкевич бути декабристом? (Варіанти відповідей учнів). - Адам Міцкевич міг бути декабристом, адже він боровся за незалежність Польщі, а цю ідею підтримували декабристи. Отже їх світогляд збігався. Крім того, під час перебування Міцкевича в Одесі за ним пильно стежили царські жандарми, щоб через його контакти вийти на членів таємних товариств південного крила російського декабризму. Коментар вчителя. Дійсно ідею незалежності польщі Міцкевич плекав все своє життя, саме цим його творчість перегукується з творчістю його сучасника і співвітчизника, художника-романтика Яна Матейка. Ця ідея була найболючішою для Польщі того часу, саме тому художник звертається до славетного минулого своєї рідної землі. (Слайд 2) - Декабристи не приймали до своїх лав Пушкіна, щоб зберегти Росії великого поета, не наражати його на небезпеку. Керуючись цим, вони могли не прийняти до свого таємного товариства і Адама Міцкевича, адже це по-справжньому великий поет польського народу, його національна гордість. - Декабристи ставили на меті запровадити конституцію в Росії і звільнити селян від кріпацтва. У Польщі на той час кріпацтва не було, отже, ці проблеми навряд хвилювали Міцкевича. До того ж немає точних даних про те, що Міцкевич брав участь у декабриському русі. - Є відомості, що Міцеквич намагався налагодити зв’зок з декабристами. Він гаряче співчував поразці грудневого повстання на Сенатській площі 1825 року. Не можна говорити про те, що Міцкевич міг залишатися байдужим до ідей декабристів, адже він не був байдужим ніколи. Згадаймо, що наприкінці життя польський поет виступав у складі збройних формувань, очолюваних італійським полководцем Гарібальді. - Декабристи були близькими Адаму Міцкевичу за духом і за деякими ідеями, в Одесу він приїхав із рекомендованим листом від одного з лідерів декабриського руху Кондратія Релєєва. Це свідчить про те, що у Міцкевича серед декабристів були друзі. Отже він цілком міг бути учасником цьго руху. Коментар вчителя. О.С.Пушкін присвятив Адаму Міцкевичу такі рядки: "Он между нами жил..." (Вчитель зачитує уривок вірша)Отже, Міцкевич дійсно мав чимало друзів серед передових людей Росії того часу. • Назвати риси романтизму • Що таке сонет? ІІ. Викладення нового матеріалу. «КРИМСЬКІ СОНЕТИ». Слово вчителя. Сьогодні, завдяки збірці «Кримські сонети», ми, слідом за Адамом Міцкевичем, здійснемо подорож Кримом, будемо милуватися його чарівними краєвидами, зазернемо в багатий внутрішній світ ліричного героя віршів Міцкевича. Оглошення теми і епіграфу, завдань уроку, проблемного питання, яке розміщується на дошці. Запис у зошит. (Слайди 1,3). Протягом уроку учні фіксують у зошиті назви творів, що аналізуються і ключові моменти аналізу. Передісторія подорожі Міцкевича Кримом. Лекція вчителя або повідомлення учнів. Запис у зошиті. «Сонети» Міцкевича, до яких увійшли два цикли — «Любовні сонети» та «Кримські сонети», були видані у Москві в грудні 1826 р. До збірки Міцкевича «Кримські сонети» увійшли 18 віршових творів, що становлять єдиний поетичний цикл, який передбачає хронологічний, жанровоий, тематичний, внутрішній смисловий зв'язок віршів. Розпочинаємо подорож. Демонстрація карти Криму з відмітками ключових пунктів подорожі. (Слайд 4) «Паломництво Адама Міцкевича Кримом» Відкриває збірку вірш «Акерманські степи»: «Пливу на обшири сухого океану. Як човен, мій візок в зеленій гущині Минає острови у хвилях запашні, Що ними бур'яни підносяться багряно». Бачимо асоціативне співвіднесення «обширів сухого океану», «запашних хвиль зеленої гущавини» акерманських степів з неосяжними просторами Чорного моря). Наступний вірш «Морська тиша або на верховині Тарханкутській» розвиває цю тему. Демонстрація краєвидів Крима, півострова Тарханкут на карті, яку вмыщено на дошку. (Слайд 5). «Акерманські степи», «Морська тиша або на верховині Тарханкутській»,«Буря». Сонет №4 Буря. Знаковим є сонет №4 «Буря». Згадаймо, що у листі до польського історика Іоахима Лелевеля Міцкевич згадує, що особисто пережив враження від бурі на морі. Учні виразно читають і аналізують сонет. Приблизний аналіз сонету №4 "Буря". Романтичні образи вірша: буря; мотив боротьби зі стихією, яка асоціюється з боєм; дух смерті над героями твору; самотній ліричний герой, що надіється на щастя, яке вбачає у підтримці друзів. Буря на морі асоціюється для поета з життєвим шляхом людини, на якому друзі підтримають її. (Запис у зошит за потреби). У цій частині збірки змальовані морські простори, що ваблять і зачаровують подорожнього. Підсумок першого етапу уроку. Запис у зошиті. (Ключовим образом першої частини збірки є море.) У наступному сонеті «Вигляд гір із степів Козлова» з’являється образ мандрівника, який веде бесіду з мірзою. У творчості якого поета ми нещодавно зустрічали образ мандрівника? («Паломництво Чайльд Гарольда» Байрона.) Сонет присвячений опису Чатирдагу — гірської вершини, що здіймається на півтора кілометри над рівнем моря й асоціюється для ліричного героя з високими баштами-мінаретами, спорудженими при мечетях, та могутніми фортецями, що їх колись зводили кримські хани. Поет називає Чатирдаг мінаретом світу, падишахом Криму, з допомогою якого небо розмовляє із землею: «Там, де гірські орли не залітали зроду, Спить грім в колисці з хмар, повитий у туман. Там зірка лиш над мій підносилась тюрбан. То Чатирдаг!» Звернення до карти Криму і демонстрація слайду 6. Горі Чатирдаг присвячено також сонет №13. Тут також зустрічаємо образ Мірзи. Демонстрація назви сонетів, що є наступним пунктом уявної подорожі. «Вигляд гір із степів Козлова» «Чатирдаг» І ось подорожній потрапляє в Бахчисарай, колишню столицю Кримського ханства Гиреїв. Ця частина збірки містить чотири сонети: «Бахчисарай», «Бахчисарай уночі», «Гробниця Потоцької», «Могили гарему». Вона присвячена історичній пам’яті. Вони передають враження від таємничих руїн, мовчазних свідків історії, величі, слави та розкошів колись грізної Османської імперії. Звернення до карти. Читання і аналіз сонетів «Бахчисарай», «Гробниця Потоцької», демонстрація фото і назви сонетів з етапом «подорожі» «Бахчисарай». «Бахчисарай», «Бахчисарай уночі», «Гробниця Потоцької», «Могили гарему». (Слайд 7,8) Виразне читання сонету "Бахчисарай". Приблизний аналіз сонету №6 «Бахчисарай».Бахчисарай в минулому був столицею кримських ханів Гиреїв, окрасою могутньої імперії, яка володарювала над значною частиною Європи та Азії. Тепер від неї залишився лише фонтан, який символізує для ліричного героя сонета вічність та незмінність свободолюбних прагнень людини, не підвладних а ні жорстокій тиранії, а ні руйнівній стихії часу, що стирає з історії цілі імперії, але не владна над силою справжніх людських почуттів, які навічно залишаються в пам'яті людей. У вірші «Бахчисарай» вітчутний мотив минущості земної слави. "Гробниця Потоцької". Сонет №8. Виразне читання твору. Приблизний аналіз сонету №8 «Гробниця Потоцької». Сонет «Гробниця Потоцької» є своєрідною кульмінацією провідного для всіх чотирьох сонетів мотиву неволі дівчат-бранок ханського гарему і водночас підхоплює і розгортає символічний зміст образу фонтана із сонета «Бахчисарай». Краплі джерельної води фонтана – це, за легендою, сльози прекрасної полонянки кримського хана Керім-Гірея – польки Марії Потоцької. Поета глибоко хвилює доля землячки, що, як і він, потрапила на чужину не за своєю волею. Цей фонтан надихнув Пушкіна на створення поеми «Бахчисарайський фонтан». Згадаємо цікавість романтиків до історичного минулого і легенд. У творі «Гробниця Потоцької» відчутна туга поета за рідною землею, яскраво звучить мотив самотності у останніх рядках твору. Цю тугу відмічав перекладач «Кримських сонетів» Максим Рильський. До поетичної інтерпретації легенди про прекрасну полонянку-полячку звернеться в циклі своїх ліричних віршів «Кримські спогади» Леся Українка. Повідомлення дослідника. Легенда поетично інтерпретує символіку фонтана: мармурова квітка подібна до ока, що зронює сльози, які наповнюють горем чашу серця. Час лікує тугу і вона затихає. Схожий фонтан не єдиний в світі, він відноситься до класу фонтанів, що носять назву Сельсебиль. Такі фонтани мають культове призначення і встановлювались у святих місцях. Запис у зошит. (Провідною темою другої частини збірки є тема історичної пам’яті.) Далі подорожній, мандруючи дорогами кримських степів і гір, потрапляє в Алушту. Звернення до карти, слайд 9. Ця частина збірки присвячена мальовничим кримським пейзажам, його чарівній природі. Виразне читання і аналіз сонета № 14 «Пілігрім». Приблизний аналіз поезії № 14 «Пілігрім». Ліричний герой циклу, завершуючи свою мандрівку Кримом, порівнює Крим із «країною розкоші», «ніжною красою», він не може не думати про рідний серцю край, далеку Литву, яка для нього миліша від найчарівнішої краси і найказковіших багатств світу. Тут він сумує за далекою польською коханою, в уяві читача виникає образ Марилі Верещак. Далі поета вражають «Руїни замку в Балаклаві» (слайд10) та таємнича краса гори Аюдаг. Звернення до карти, слайди 11,12. «Пілігрім», «Руїни замку в Балаклаві», «Аюдаг». Запис у зошит. (У третій частині збірки поет зображує мальовничі кримські пейзажі.) Під час подорожі Міцкевич відвідав також Євпаторію, Симферополь, Ялту. Звернення до карти. ІІІ. Підсумки уроку. Нашу подорож слідами Адама Міцкевича завершено. Разом з поетом ми милувались мальовничими пейзажами Криму, його історичними пам’ятками, морськими просторами. Ми подивилися на Крим очима великого польського поета. Підведемо підсумки нашої уявної подорожі. -На скільки частин умовно можна поділити збірку «Кримські сонети» Адама Міцкевича? Відповідь мотивуйте. (Орієнтовна відповідь учня.) Ліричний сюжет «Кримських сонетів» можна умовно поділити на три частини, кожна з яких варіює загальну для всього циклу тему кримських вражень, що розгортається як послідовність думок, спогадів, асоціативних зіставлень та емоційних оцінок ліричного героя-мандрівника. -Які риси романтизму ми спостерігали у творах Адама Міцкевича? Запис у зошит. Романтичні образи і мотиви віршів Адама Міцкевича: o морська стихія; o гори; o небо; o широкі степні простори; o образ самотнього подорожнього, що тужить за домівкою; o цікавість до історії, легенди («Бахчисарай»); o екзотична країна і її природа (звернення до епіграфу). Можемо зробити висновок, що в «Кримських сонетах» перед нами непересічна людина в непересічних обставинах. Звернення до проблемного питання. В кримських сонетах пейзажі природи підкреслюють внутрішній стан ліричного героя. Буря передає його хвилювання і пристрасті, безкраї степи і стрімкі гори – самотність, краєвиди старого міста і фортеці викликають в його душі почуття швидкоплинності людського житя і тугу за батьківщиною. У супроводі романтичної музики («Місячна соната» Бетховена) учні відповідають на проблемне питання уроку письмово (1-2 речення). Вибірково зачитують написане. (Слайд 13, коментар учителя) Домашнє завдання: вивчити на пам’ять сонет Адама Міцкевича і письмово проаналізувати його. | |
| Переглядів: 5159 | Завантажень: 64 | | |
| Всього коментарів: 0 | |