Мій сайт

Мета уроку: текстуально вивчати біблійні розділи роману М.А. Булгакова «Майстер і Маргарита»; розвивати навички проблемно-тематичного аналізу твору; виховувати стійкість у життєвих випробуваннях, вірність своїм переконанням.

Тип уроку: комбінований (аналіз художнього тексту, вивчення нового матеріалу).

Обладнання: презентація в програмі Power Point з використанням репродукцій картин: І. Ге «"Що є істина?” Христос і Пілат” (1890 р.), "Голгофа”, фрагменту розпису Володимирського собора в Києві художника Л. А. Сведомский, мініатюри із сердньовічної Біблії, ілюстрацій до роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита” Наді Рушевої, фотографій храму Гроба Господнього, скали неподалік від Єрусаліму, яка відповідає біблійним описам і за формую нагадує череп, панорами Єрусаліму, гори Пілатус у Швейцарії, фрагменту фільма режисера Бортко «Майстер і Маргарита» «Розмова Понтія Пілата з Каїфою.» (1 серія) 

Хід уроку

–        И настанет царство истины?

–        Настанет...

Трусость... один из самых страшных пороков.

                                                      М. Булгаков

І. Актуалізація опірних знань. Вступне слово вчителя. Оголошення теми і мети, епіграфу уроку.  (Запис теми, епіграфу уроку, слайд 1.): Сьогодні на уроці ми полинемо в давній євангельський свт, що розгортається перед нами в біблійних розділах роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». Ми будемо шукати відповіді на питання: «Яка найважча людська вада?» та «Хто керує людським життям?»

1. Де проходило дитинство і юність М. А. Булгакова?

2. Розповісти про родину письменника.

ІІ. Вивчення нового матеріалу. Аналіз тексту.

1.      Підготовка до аналізу художнього тексту.

Слово вчителя. За спогадами сестри Віри, у 16 років у Михайла Булгакова склалась дуалістична картина сприйняття світу. Цьому сприяло декілька чинників: з одного боку – виховання батька, Афанасія Івановича, викладача богослов’я Київської духовної академії, формувало глибоку віру в Бога, з іншого – вікна кімнати Михайла в київському будинку Булгакових за адресою Андріївський узвіз №13 виходили на гору Щекавицю, що здавна має назву Лиса гора. (Демонстрація слайду 2)

Цей світогляд знайшов відображення в романі «Майстер і Маргарита». Перед нами два антогоністичних образа, один з них – втілення зла; інший – добра.

·Що це за образи? Доберіть цитати з перших двох розділів роману до характеристики цих образів.

-          портрет;

-          спосіб життя;

-          мови, якими володіє;

-          мотив безумства. (Укладання таблиці з цитатами, поєтапна демонстрація слайдів 3,4)

2. Аналіз розділу роману «Понтій Пілат». (Слайд 5) Кого з гроїв роману зображено на ілюстраціях? (Мандрівного філософа Ієшуа і п’ятого прокуратора Іудеї Понтія Пілата)

·Розгляньте фрагмент розпису Володимирського собору в Києва. (Слайд 6, поетапна демонстрація) Як ця репродукція перегукується зі сторінками роману «Майстер і Маргарита»? (Сцена допиту на картині зображена на балконі. Пілат в оточенні воїнів, перед ним сидить секретар, який щось старнно записує до пергаменту. Заарештований стоїть із зв’язаними за спиною руками.)

Слово вчителя. І знову спостерігаємо вплив рідного міста Києва на письменника і його роман.

· Хто такий Понтій Пілат? (Це колишній воїн, який має велику владу.)

·Які пахощі оточують п’ятого прокуратора Іудеї? Які його турбують? («К запаху кожаного снаряжения и пота от конвоя примешивается проклятая розовая струя» (3.346).)

Слово вчителя. Саме тороянда є традиційним символом християнської віри, і саме через вбивство Ієшуа цілу вічність, «12 тыcяч лун», буде страждати Понтій Пілат. Таким чином ще до винесення вироку відчувається небезпека.

·Порівняйте початок допиту з його продовженням. В який момент відбувся перелом в розмові прокуратора із засудженим? (Початок допиту монотонний, він звичайний для прокуратора. «Развяжите ему руки...» (3.353))

·Розглянемо репродукцію картини Івана Ге «Що є істина?» Христос і Пілат». Порівняйте літературні та живописні портрети героїв. (Продовження демонстрації слайду 6.) («Кривавий підбій плаща» Прокуратора перегукується з червоною оторочкою плаща персонажа картини. Цей «кривавий підбій» плаща немов попереджає про злочин, що скоїться. «Пилат... увидел, что... луч пробрался в колоннаду и подползает к стоптанным сандалиям Иешуа, что тот сторонится от солнца» (3.352).  На картині сонячне проміння також біля ніг Ієшуа, який знаходиться в тіні. )

·  Зачитайте діалог Пілата і Ієшуа, в якому йдеться про істину. Яку відповідь отримав Пілат на питання «Що таке істина?» Чому Ієшуа відповів саме так?  («Истина прежде всего в том, что у тебя болит голова...»? (3.352) Немає істини універсальної, є істина конкретної людини, конкретного випадку, конкретного моменту часу.)

Слово вчителя. Прівняймо з євангілієм від Йоана: «Сказав же до Нього Пілат: «Так ти Цар?» Ісус відповів: «Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити істину. І кожен, хто з істини, той чує Мій голос.» Говорить до нього Пілат: «Що є істина?» (1.18.37-38) Отже, поняття істина співвідноситься з образом Ієшуа. Розглянемо репродукцію гравюри Ісаакаа Крюшонна «Загадка портретів або Спустошення піскового годинника», що була створена в 1793 році. Перед нами два обличчя, повернуті одне до одного, вони немов би сперечаються. (Демонстрація слайду 7.)

· Які асоціації викликає у вас пісковий годинник[1] (клепсидра) Укладання схеми асоціацій, запис у зошит.

Вічність чекає Пілат на прощення. Отже, те, що відбувається в конкретний момент, в теперешньому часі – це і є істина.

·В розмові прокуратора з філософом виникає таке питання: «Хто керує життям людини, від кого залежить смерть?»  Зачитайте цей епізод.

Слово вчителя. Прівняймо з епізодами Євангілія від Йоана: «І каже до нього Пілат: «Не говориш до мене? Хіба ж ти не знаєш, що маю я владу розп’ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?» Ісус відповів: «Надо Мною ти жодної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було...» (1.19.10-11). Бачимо, що Булгаков детально вивчив Євангельсткі тексти, вніс в роман епізоди, що перегукуються з його баченням біблійних подій.

·На вашу думку, хто ж керує життям людини? (Народження і смерть людини не залежить від неї, але людина має вибір, як саме прожити своє життя.)

·Виразно прочитайте уривок про ластівку. Якого значення набувають ці рядки в контексті намірів Пілата? (Пташка – символ свободи, це щось добре і світле, що промайнуло в душі Пілата під час розмови з Ієшуа. Але справедливе вирішення долі Га-Ноцрі, яке визріло в голові прокуратора, подібно до пташки, швидко зникає.)

· Що змусило Понтія Пілата змінити рішення відпустити Ієшуа? (Коли мова йде про владу, перед Пілатом виникає видіння: «...голова арестанта уплыла куда-то..." Пілат вже знає, що не зможе преступити через себе, що він безсилий, він засуджує Ієшуа на смерть. Однак, прокуратор усвідомлює власну загибель як чесної людини.)

· Чи можна назвати Пілата боягузом? ( – Понтій Пілат, ризикуючи життям, врятував від жорстоких германців Марка Крисобоя в Долині Дів, він – хоробрий воїн, мужній полководець, якого поважають солдати, пркуратор не поспішає з вироком, але вимушений підкоритися волі кесаря, можливо, керується почуттям обов’язку.

–      Пілат боягуз, він боїться за свою кар’єру, а може і за життя. Адже писар і солдати конвоя чули зізнання Ієшуа у запереченні влади. Саме тому він кричить: «Я твоих мыслей не разделяю...» (3.360), боячись доноса.)

·Отже є два різновиди хоробрості: хоробрість воїна і громадянська хорбрість. Чим вони відрізняються? Чому воїну легше, хоч він знаходиться під ударами ворога? (Воїн йде разом зі всіма, смерть в ім’я Батьківщини звеличує його, він гине за спільну справу. Громадянська хоробрість потребує особистої мужності, здатності піти одному проти загально визнаної думки, проти влади, проти системи. Саме цієї мужності не вистачає Пілату.)

· В чому суть роздвоєності Пілата? (Він розуміє, що бродячий філософ ні в чому не винен, бажає і не наважується врятувати його. Пілат загнаний в глухий кут необхідністю зрадити Ієшуа «Мысли пронеслись короткие, безсвязные и необыкновенные: «Погиб!», потом: «Погибли!..» И какая-то совсем нелепая среди них о каком-то бессмертии, причём бессмертие почему-то вызвало нестерпимую тоску.») Пілат плекає надію врятувати Ієшуа, а значить і себе.

· Знайдіть в тексті «авторські вказівки, які передають напруженість душевної боротьби Пілата. Які підказки намагається дати прокуратор Ієшуа? ( «Говорил?.. Или… не…говорил…?")

Коментар вчителя. Розуміючи, що здійснює злочин проти совісті, Понтій Пілат обирає страту Іэшуа, своє розмірене життя намісника Іудеї. Під час допиту прокуратор знаходиться між добром і злом (згадаймо, що Воланд «інкогніто» присутній на балконі, саме цим пояснюється пекельна спека розділів, в яких коїться зло.), йому необхідно зробити вибір і він обирає зло.  Йго боягуство призводить до зради.

· Чому Ієшуа не розуміє натяків Пілата? Саме в цьому проявляється непнреможність Ієшуа, його справжня свобода. Він впевнений в тому, що всі люди добрі, а влада – це насилля. Маючи такі переконання, він звільняється від необхідності брехати і пристосовуватись. Слабкий фізично, Ієшуа  сильний духовно, сильніший за могутнього прокуратора. «Правду говорить легко и приятно». Ось він момент вибору. Як вчинити? Врятувати життя ціною компромісу з совістю чи піти на смерть, залишившись вірним собі? Проблема вибору – ось одна із глобальних етичних проблем, яку ставить автор. Саме життєвий вибір залежить від людини.

Обговорення епізоду зустрічі Пілата з Каїфою (Перегляд уривку з кінофільму. Слайд 8)

· Був момент, коли в розмові з Каїфою Пілату стало легче. Чому? («…Не нужно было больше притворяться, не нужно было подбирать слова.» Це був єдиний момент внутрішньої свободи людини, що наділена владою.)

Слово вчителя. В Євангілії від Йоана є епізоди, які тісно переплітаються з текстом роману:  «Тоді вийшов назовнє ізнову Пілат та й говорить до них: «Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.» (19.4.) «Після цього Пілат намагався пустити Його...» (19.12.) Але вирок винесено.

3.      Аналіз розділу роману «Казнь».

·Як починається розділ роману «Казнь»? «Солнце уже снижалось над Лысой горой...»

Слово вчителя. За Євангілеєм старата Ісуса відбувається на пагорбі Голгофа, що в перкладі означає «Череп», в наш час найбільш імовірне місце знаходження цього пагорба заховано під величною будівлею храма Гроба Господнього, який об’єднує місце страти і поховання Ісуса Христа. Однак, англійський дослідник Чарльз Гордон у 1885 році відкрив неподалік від Ієрусаліма скалу, що за обрисами нагадує череп і схожа на біблійні описи. (Демонстрація слайду 9)

В київських газетах початку ХХ століття з’явилось таке повідомлення (Учень виразно зачитує повідомлення з газет на фоні слайду 10): «В понедельник 10 января 1902 года в Киеве на Владимирской горке, неподалеку от места, где почти за тысячу лет до того киевский люд принимал новую христианскую веру от князя Владимира, собралось немало жителей и гостей города. На освящение и торжественное открытие нового аттракциона — панорамного павильона «Голгофа» прибыли официальные лица, в частности, киевский губернатор и городской голова. О будущем зрелище ходили слухи задолго до открытия — дескать, каждый, кто зайдет в павильон, окажется... в Иерусалиме на Голгофе и увидит, как казнили Христа. Секрет «перемещения во времени» таился в некоторых специфических приемах панорамы. Перед глазами зрителя, в зависимости от его расположения под куполом цилиндрического сооружения, разворачивалось «картинное представление» из объемных предметов на фоне большого полотна с мастерски прописанными мелкими деталями. Свет, источник которого был спрятан от зрителя, падал сверху, имитируя солнечные лучи. Все это производило «стереоскопическое ощущение участия в событиях», разворачивающихся главным образом в воображении потрясенных увиденным зрителей.»

Коментар учителя. За рік на терасі навпроти католицького костьола св. Олександра на ідеально круглій площі, оточеній підстриженими деревами, був збудований круглий дерев’яний павильйон у вигляді 12-граної ротонди діаметром 32 метра з кам’яним порталом у стилі «модерн», побудований за проектом громадянського інженера В. Римского-Корсакова. Це бул один із перших зразків нового архітектурного стиля в Києві. Створювали картини для панорами студенти Київського художнього інституту, які їздили на етюди до Єрусалиму. Панорама не збереглася до наших днів. ЇЇ було розібрано в 30-ті роки ХХ століття. Отже, Булгаков вводить в свій роман київську панораму Голгофа.

·Знайдіть підтвердження цій думці в тексті роману. (Гора з роману має яруси, на яких розташована варта. Такі яруси ми спостерігаємо на картині панорами.)

Коментар учителя. Роман наповнений київськими парлелями:

-          Понтій Пілат з роману зовнє нагадує персонажа фрески Володимирського собору.

-          Голгофа, гора, на якій коїться зло, названа Лисою горою (так, як називається гора навпроти булгаковських вікон в Кєві).

-          Зображення місця страти Христа більше нагадує картини київської панорами Голгофа, ніж реальні єрусалімські пейзажі, назва гори, на якій коїться зло, також київська, а не біблійна.

Можемо говорити про те, що на все життя Михайло Булгаков зберіг києвоцентричний світогляд. Для письменника існувало три вічні міста: Єрусалим,  Рим,  Київ

 В  розділі «Казнь» перд нами розгортається жахлива картина людських страждань.

· Подивимось на середньовічну біблійну мініатюру. Яка фігура виокреслюється світлом в цій ілюстрації Євангельского сюжету? (Слайд 11, поетапна демонстрація) (Світло виокреслює клепсидру як символ вічності, в центрі якої образ христових страждань).

·Що спільного в картині Івана Ге «Голгофа» з текстом булгаковського роману?  (Демонстрація слайду 11) (Троє людей чекають на страту. Над ними невмолима рука, яка віддає наказ виконати вирок. На першому плані – відчай Левія Матвея. Тривожне небо є передбаченням біди.) 

Слайд 12. "Тьма, пришедшая со Средиземного моря накрыла ненавидимый прокуратором город..." Злива змиває із землі зло, очищує її від страшного гріха.) (Демонстрація слайду.)

Коментар вчителя. Звернемось до сторінок Євангелія від Луки, в якому в зображено момент смерті ісуса Христа: «Наближалась шоста година – і темрява стала по цілій землі аж до години дев’ятої... І сонце затьмарилось...» (23.44-45)

• Як зображує Булгаков каяття Пілата? (Прокуратор намагається полегшити останні страждання Ієшуа на хресті, посилаючи через Афранія таємний наказ добити його списом. Саме такі наміри мав учень Ієшуа, Левій Матвей.)

Слово вчителя.Схожий епізод знаходимо в Євангілії від Йоана:  «Був же день Приготування, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу – була бо Паска тієї суботи – просили Пілата зламати голінки розп’ятим, і зняти... Коли ж підійшли до Ісуса... один з вояків списом бока Йому проколов, – і зараз витекла звідти кров та вода» (19.31-34).

4. Аналіз розділів «Как прокуратор старался спасти Иуду из Кариафа» та  «Погребение».

Яким ще вчинком намагається Пілат спокутувати свій гріх? (Пілат віддає Афранію прихований наказ вбити Іуду і підкинути  першосвященникам тридцять срібників із запискою: «Возвращаю проклятые деньги (3.634)». Цим він також випереджає бажання Левія Матфея. Однак всі ці дії він виконує через таємну службу, він навіть боїться прямо віддавати накази.)

Чи рятують ці вчинки Понтія Пілата? (Ні, адже це не лише провина перед Ієшуа, це злочин проти власного сумління, а його важко примусити мовчати: «Ему ясно было, что сегодня днём он что-то безвовратно упустил...)

А чи взагалі може існувати будь-яке виправдання вбивству? (Левій Матвей мав скоїти два вбивсва, але не здійснив жодного. Він знаходить своє місце поряд зі своїм учителем. Левій Матвей не хоче приймати ніякої милості з рук прокуратора: «…Ты будешь меня бояться. Тебе не очень-то легко будет смотреть в лицо мне, после того, как ты убил его»)

Як покаранно Понтія Пілата? (Він чекає на прощення «двенадцать тысяч лун», сидячи самотньо на невеликій площадці серед гір: «Более всего он ненавидит своё бессмертие и неслыханную славу. Он утверждает, что охотно бы поменялся своей участью с Левием Матвеем.» (3.707).)

Слово вчителя. (Слайд 133, поетапна демонстрація) Та гора, на якій застають Пілата Воланд і Майстер пов’язана з легендою про те, що римський прокуратор щорічно у велику п’ятницю перед Великоднем (в яку відбуваються точно розраховані автором дії єршалаїмських і московських розділів «Майстра і Маргарити») з’являється на вершині гори у Швейцарії, що носить його ім’я і вмиває руки, намарне намагаючись змити з себе гріх. 

·Про що мріє п’ятий прокуратор Іудеї у своєму сні після поховання страчених? («Он шёл в сопрвожденни Банги, а рядом с ним шёл бродячий флософ...)

 · Що  в цьому сні Пілат називає найтяжчим гріхом? «Свободного времени было столько, сколько надобно, а гроза будет только к вечеру, и трусость, несомненно, один из самых страшных пороков. Так говорил Иешуа Га-Ноцри. Нет, философ, я тебе возражаю: это самый страшный порок.» (3.645)).

·Хто дарує Пілату довгоочікуване прощення? (Майстер закінчує свій роман вигуком «Свободен! Свободен!»)

5.      Прийом «роман в романі». Роман Майстра гармонійно вписується в загальний сюжет твору, не порушуючи композиційного порядку, створеного автором.

·Як автор вводить в роман біблійні розділи? (Перший розділ «Понтій Пілат» є логічним продовженням розмови Берліоза з Іваном Бездомним про існування Ісуса Христа.) Другий розділ, «Казнь» – це сон Івана Бездомного в домі скорботи після зустрічі з Майстром. Розділи «Как прокуратор пытался спасти Іуду из Кариафа» і «Погребение» – це текст романа Майстра, який читає Маргарита у затишному підвальчику після повернення з Весняного балу Воланда.)

Слово вчителя. Весь роман Майстра стає ключем до розуміння московського життя, дає змогу дослідити життя Москви 30-х років ХХ століття і дати їм оцінку з точки зору вічних цінностей, моральності.

ІІІ. Узагальнення набутих знань. 1. Підсумкова бесіда. ·Яких героів висвітлив автор в біблійних розділах свого роману? (Марка Крисобоя, Афранія, Іуду)

·Уособленням чого стали ці образи? (- Крисобій – безжальності, грубої фізичної сили, керованої владою;

- Афраній – представник таємної служби – частини державного апарату;

- Іуда уособлює зраду.

·Як співвідносяться образи євангельського Ісуса з булгаковським Ієшуа (Вони проповідують ідеали добра та істини, однак булгаковський Ієшуа – це не Бог, а людина, яка не хоче вмирати, боїться побоїв, він є втіленням сили духу, вірності своїм переконанням, не дивлячись на фізичну слабкість.)

·Що уособлює образ Пілата? (Пілат – втілення незламної, невмолимої влади імператора Тіберія, котрій він підкоряє навіть власні людські почуття.)

·Поміркуйте, як з образами Пілата та Ієшуа пов’язані загальні поняття «ідеал» та «реальність» (Запис у зошит схеми, слайд 13) 

Слово вчителя. В нескінченному перебігу пісчинок у пісковому годиннику залишається основа – віровчення Ієшуа. Через неї Булгаков «пропускає», «пересипає» вчинки героїв, співвідносячи їх з вічними моральними цінностями,  утверджуючи силу ідей добра та справедливості. (Слайд 14)

·Зафіксуйте цю думку в опірній схемі-клепсидрі, вписуючи в неї імена персонажей.

· Які ж проблеми піднято в біблійних розділах роману? (Складання і занотовування схеми, слайд 12)

ІV. Рефлексія. Виразне читання напам'ять вірша Юрія Левітанського "Каждый выбирает по себе..."

Домашнє завдання: За розділами 1,4, 7,12, 17, 27, 28 систематизувати матеріал до теми «Москва 30-х років». Написати невеличкий твір-роздум на тему: «Чи згодні ви з твердженням Ієшуа, що всі люди  добрі?»