Мій сайт

Згідно з Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття») розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки і культури на світовий рівень.

Сьогодні відчувається гострий дефіцит культури, звуження сфери її впливу в суспільстві, яке переживає кризу переходу від постіндустріального до інформаційного.

Формування цілісної картини світу, духовність, культура особистості і планетарне мислення – одні з головних принципів оновлення національної системи освіти. Культурологічна лінія є однією з трьох основних ліній Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Вона передбачає вивчення художньої літератури «в контексті національної та світової культури, її взаємопов’язаність з релігією, філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей; розширенню ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.»

Наша школа є школою сприяння здоров’я. Згідно з визначенням ВООЗ, «Здоров’я – це стан фізичного, соціального, духовного, емоційного, інтелектуального благополуччя». Саме культурологічний аспект викладання літератури сприяє духовному, емоційному, інтелектуальному комфорту учнів спочатку на уроці, а згодом – у соціумі.

На уроці літератури з використанням культурологічного компоненту відбуваються певні зміни в емоційно-ціннісній сфері учнів, що свідчить про збагачення особистого соціокультурного досвіду школярів. Важливо використовувати на уроках різноманітні технології навчання, що створюють умови для духовного самовизначення школяра в «соціумі культури». Сучасна культура поліфонічна. Перед системою освіти стоїть комплексна задача: створити умови для формування культурної ідентичності дитини і розвинути в учня якості й уміння, необхідні для взаємодії в полікультурному просторі сучасного світу.

Учителю необхідно навчати сприймати кожний конкретний твір у літературному, культурному, історичному контекстах; формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури як в окремих народів світу, так і всього людства; розвивати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури, прищеплювати вишуканий естетичний смак.

Урок культурологічного аналізу допомагає учням усвідомити, що художній твір є естетичним явищем певної епохи. Велику роль відіграють уміння аналізувати текст і фонові знання, без яких важко адекватно сприйняти та осмислити зміст твору, авторську концепцію, своєрідність творчої манери письменника, історичні та етнокультурні реалії епохи в цілому.

Одним із основних принципів літературної освіти має стати «діалог культур», діалог літератур. Через сприйняття літератури учень засвоює параметри своєї культурної ідентичності і – разом з усвідомленням органічної єдності рідної літератури із загальним світовим процесом – розуміння своєї етнокультурної особливості. Учні крізь явища, художні образи рідної культури пізнають світ літературних творів інших народів, порівнюючи його з реаліями духовного життя свого народу.

Культурологічний підхід передбачає вивчення конкретних творів з опорою на різні контексти: контекст біографії автора, соціально-історичний, культурний контекст епохи. Відтвориться єдине силове поле культури, спираючись на взаємопов'язаність творів мистецтва, що допомагають налаштуватися на думки й почуття людей колишніх епох. Отже, діалог культур у системі літературної освіти здійснюється за допомогою співставлення елементів різних культур у процесі вивчення літератури.

Внаслідок розвитку науки та введення до програми середньої школи нових предметів обсяг інформації, який учні повинні засвоїти, збільшується. Правила організації та вміння встановлювати зв’язки між навчальним матеріалом з різних предметів дають змогу заощадити час, усунути паралелізм, дублювання в поданні нового матеріалу.

У процесі вивчення літератури з погляду культурологічного підходу в учнів формуються такі уміння:

— знаходити в художньому творі відбиток традицій народу та історико-культурні факти;

— знаходити й оцінювати проблеми, характерні для конкретної епохи;

— аналізувати «вічні» духовні проблеми й образи, відображені в творі;

— порівнювати літературні твори різних народів;

— використовувати культурологічний коментар до літературного твору для збагачення своїх фонових знань;

— використовувати різноманітні джерела інформації для збагачення культурологічних знань (довідкову, енциклопедичну літературу, засоби масової інформації, бібліотеки);

— складати історико-культурний коментар до літературного твору, використовуючи різноманітні джерела інформації

Кожен історичний етап розвитку висував особливий погляд на світ. І усі епохи співстоять у Великому Діалозі, чи то переймаючи досвід попередників (романтизм – Середньовіччя), чи то відштовхуючись від нього (Ренесанс – Середньовіччя).

Учень має іти на кожен урок, знаючи, що отримає знання, які знадобляться в майбутньому. Тому важливо так структурувати матеріал, щоб кожне заняття ставало сходинкою до наступних.

Застосування міжмистецьких зв’язків залежить від типу уроку, від стадії сприйняття навчального матеріалу учнями, від індивідуальної підготованості школярів до сприйняття творів різних видів мистецтв. Головні правила застосування міжмистецьких зв’язків:

а) доцільність,

б) мотивованість,

в) поміркованість,

г) системність.

Міжмистецькі зв’язки можна застосовувати на всіх стадіях засвоєння навчального матеріалу:

1.       Для створення відповідної атмосфери для сприйняття теми уроку, передачі колориту історичної доби або країни.

2.       На стадії підготовки до аналізу тексту.

3.       Під час засвоєння художнього тексту.

4.       На стадії підбиття підсумків вивченого матеріалу.

Слід розробити систему завдань для більш повного розкриття можливостей застосування міжмистецьких зв’язків. 

Для реалізації культурологічного підходу викладання світової літератури використовуються наступні види діяльності.

1. Робота із зображеннями пам’ятників архітектури.

2. Робота із скульптурними зображеннями (пам’ятників, статуй), їх обговорення. (Пам’ятник Роланду в місті Рига, Хагену на Рейні, Данте у Флоренції.)

3. Використання в процесі навчання світовій літературі репродукцій творів живопису різних епох та ілюстрацій до твору провідних художників. Використання репродукцій живопису та ілюстративного матеріалу (наприклад ілюстрацій Гюстава Доре) має на меті візуалізацію матеріалу, а також виконання ряду творчих завдань («словесне малювання», «побудова асоціативного ряду», «добір цитати до ілюстрації», пошуки відповідей на ряд проблемних питань («Чи відбиває творчу манеру поета робота ілюстратора?» (Доре – Данте), «Чи згоден ти з художником?» та ін..).

4. Порівняння екранізації з художнім твором.

А. В структуру уроку на стадії вивчення тексту включаються фрагменти екранізацій і учням пропонуються завдання і запитання:

-      який розділ твору екранізовано в даному уривку?

-      переказати епізод, який переглянули близько до тексту, порівняти художній текст з екранізацією;

-      продовжити переглянутий епізод переказом;

-      на прикладі епізоду з фільму відпрацьовувати навички виразного читання;

-      розширюючи межі класно-урочної системи, запропонувати дітям переглянути екранізацію твору самостійно, а потім обговорити свої враження в класі.

Однак. не слід зловживати екранізаціями. Необхідно переконати учнів, що читання може дати більше насолоди, ніж спостереження пристрастей, зіграних навіть найталановитішими акторами. Адже фільм – це не оригінальний текст, а прочитання його сценаристом, режисером та ін. А сприйняття книги учнем може суттєво відрізнятись.

В. На етапі аналізу образної системи творів можна візуалізувати матеріал за допомогою кадрів з екранізації, що ілюструють героїв, пояснюють текст. На основі переглянутого матеріалу ставимо ряд запитань:

-         В якому епізоді твору герой виглядає саме так?

-         Чи так ви уявляли героїв твору?

-         Чи згодні ви з потрактуванням цього образу режисером, актором?

5. Використання уривків з класики світового музичного мистецтва. Музика створює відповідний емоційний фон, допомагає передати колорит доби. Доцільно поставити перед класом завдання, що розвиває асоціативне мислення: слухаючи фрагменти з музичних творів, діти мають сказати, з яким місяцем асоціюється у них той чи інший музичний уривок, доцільно застосувати також елементи гри «Малюю музику словами».

6. Міжлітературні зв’язки. Реалізувати концепцію «діалогу культур» і національній само ідентифікації учнів допоможе використання на уроках світової літератури творів українського письменства, а також компаративний аналіз художніх творів (наприклад «Пісня про Роланда» – «Слов о полку Ігоревім»).

7. Аналіз етичного і естетичного кодексу народу, відображеного у літературному тексті.

Доцільними є застосування як зразків мистецтва різних культурних епох, що дозволяє прослідкувати весь культурний контекст літературного твору, сприяє «діалогу епох», допомагає зрозуміти архаїчний текст через призму інших видів мистецтва.

Творчий розвиток дитини здійснюється не як присвоєння їй загальної для всіх системи норм і картини світу, а як пошук себе в діалозі з культурними співрозмовниками. Методичною домінантою при розв’язанні задач культурологічної освіти засобами світової літератури виступають технології особистісно зорієнтованого, розвивального, інтерактивного спрямування.